Історія
За переказами старожилів у густому лісі знаходився маленький хутір Потайне. Назва Потайне, а пізніше Тайний хутір, очевидно походить від того, що в густому непрохідному лісі ховалися люди сусідніх сіл: Гороха, П’ятигір, Жидівчика (тепер Степове) від нападу ворогів: татаро-монголів, литовців, поляків, татар, турків.
Приблизно в ХVІ столітті за ставом, попід кучерявим зеленим лісом, на леваді, селяни - втікачі заснували Тайний хутір. На сьогоднішній день про Тайний хутір нам нагадує ставок Левади та пагорби, де на той час ріс густий ліс.
В ХVІІ століт ті, ближче до берегів річки Молочної, утворилось село Тайниця.
Село довгий час не належало жодному з поміщиків. У ХVІІІ столітті воно перейшло до рук поміщика Ляда Хомського. На початку ХІХ століття село Тайниця від Ляда Хомського до поміщика Пилипа Закревського. Через певний час Пилип Закревський продав його Ігнатію Свідському. У 1848 році син Ігнатія Свідського, Петро Свідський, продав Тайницю Леопарду Майдейському. Після реформи у 1861 році Тайниця належить графині Ользі Комаровській, а пізніше, з 1870 по 1903 рік, поміщику Миколі Мадриці та його нащадкам.
В 1648 році була побудована Дерев'яна церква яка носила ім'я єванге ліста Луки. Дзвіниця до неї - в 1672 році. На той час в селі був водяний млин, 4 вітряних млини , дві кузні, початкова трирічна школа. Головним навчальним предметом школи був «Закон Божий». В школі навчалося лише 40-50% дітей. Решта дітей, навчившись по складах читати та вивчивши "отче наш", лишали навчання, бо потрібно було працюва ти. Навчання проводилося на російській мові. В середні й вищі навчальні заклади ніхто не вступав. Після революції почала працювати чотири річна трудова школа. В 1934-35 роках було відкрито 5 класів.
Головне заняття населення – землеробство.
В 1926 році в Тайниці було створено товариство по спільному обробітку землі, одним з організаторів якого був Олександр Васильович Перестюк. Масова колективізація в Тайниці проходила в 1929-1930 роках. Спочатку в селі було організовано 2 колгоспи: «Незаможник» та ім. Т. Г. Шевченка.
Першими головами колгоспів були Шоха Семен Прохорович та Роїк Лукаш Васильович.
В 1935 році було утворено одне господарство – колгосп ім. Шевченка, пізніше «Ударник», який в 1978 році було приєднано до колгоспу ім. Леніна села Горошків.
1978 року на території с. Тайниця було створено нове господарство – колгосп «Світанок».
В 1995 році земля була розпайована і на території господарства утворилось сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тайниця – Агро».
В нинішній час на території села розташовані такі сільськогосподарські підприємства:
- ТОВ «Тайниця – Агро»
- СФГ «Перлина»
- СФГ «Скарлет»
По вулиці Леніна, нині Центральна, між високими ялинами, стоїть старенька школа. 25 травня 1928 року розпочалося її будівництво. У 1936 році було відкрито Тайницьку семирічну школу. З 1944-1945 рік школа була початкова. В 1949 році було відкрито п’ятий клас. З 1951-1989 рік восьмирічна школа. З 1989 -2001рік Тайницька неповно – середня.
У 1992 році було розпочато будівництво нової школи, яку здано в експлуатацію в 2001році, на честь 10-річчя Незалежності України, діяльність якої в 2014 році призупинена.
В селі діє фельдшерсько – акушерський пункт, який було відкрито в 1933 році, функціонує будинок культури, бібліотека.
